Ukrainian Bible

Acts 9

Acts

Return to Index

Chapter 10

1

 ¶ Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським. 


2

 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився. 


3

 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію! 


4

 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. 


5

 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. 


6

 Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити. 


7

 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому, 


8

 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію. 


9

 ¶ А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій. 


10

 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло, 


11

 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. 


12

 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки. 


13

 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж! 


14

 А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! 


15

 І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! 


16

 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо. 


17

 Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми, 


18

 і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро? 


19

 ¶ Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. 


20

 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав! 


21

 І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви? 


22

 А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх. 


23

 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним. 


24

 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши. 


25

 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. 


26

 Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина! 


27

 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, 


28

 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту. 


29

 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене? 


30

 А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі 


31

 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. 


32

 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі. 


33

 Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі. 


34

 ¶ А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, 


35

 але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду. 


36

 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім. 


37

 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, 


38

 Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. 


39

 І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши... 


40

 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, 


41

 не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. 


42

 І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. 


43

 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням. 


44

 ¶ Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. 


45

 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! 


46

 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів: 


47

 Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми? 


48

 І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. 


Acts 11

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: